інфузорії

Тип Інфузорії

Мають сталу форму тіла завдяки наявності пелікули, рухаються за допомогою війок, мають два ядра — велике (вегетативне) і мале (генеративне).

Інфузорія-туфелька живе у водоймах із забрудненою водою. Тіло завдовжки 0,1-0,3 мм за формою нагадує туфлю, вкрите дрібними війками, схожими за будовою на джгутики евглени. Завдяки хвилеподібним рухам війок інфузорія-туфелька плаває більш обтічним кінцем («п’яткою») уперед.

Інфузорія-туфелька поглинає їжу через клітинний рот, розташований у заглибленні. Ряди війок на стінках ротової заглибини створюють течію води, що спрямовує поживні частинки (органічні речовини, бактерії) через клітинну глотку всередину тіла інфузорії. Неперетравлені рештки викидаються назовні через отвір — порошицю, який розташований у задній частині тіла.

Дихання і виділення в інфузорії-туфельки відбуваються так само, як і в інших найпростіших. Вода й шкідливі продукти життєдіяльності з усієї цитоплазми надходять до скоротливих вакуоль провідними канальцями. Дві вакуолі скорочуються почергово, через 2-25 с кожна.

У цитоплазмі інфузорії є два ядра: велике (макронуклеус, вегетативне) і мале (мікронуклеус, генеративне). Велике ядро відповідає за синтез білків в інтерфазі, а мале передає спадкову інформацію під час статевого процесу.

Улітку туфелька розмножується, як і амеба, поділом на дві частини. Мале ядро відходить від великого й ділиться мітотично на дві частини, що розходяться до переднього і заднього кінців тіла. Потім мітотично ділиться велике ядро. Інфузорія перестає живитися. Її тіло посередині перетягується. У передню і задню частини туфельки відходять новоутворені ядра. Перетяжка дедалі глибшає, і обидві половинки відриваються одна від одної — виникають дві молоді інфузорії. Крім того, в інфузорії спостерігається статевий процес — кон’югація. Особливість цього процесу — відсутність гамет.

Рис. 13. Будова інфузорії туфельки:

1 — війки;

2, 6 — травні вакуолі;

3 — мікронуклеус;

4 — передротова заглибина;

5 — глотковий канал;

7 — порошиця (анальна пора);

8 — трихоцисти;

9 — пульсуюча вакуоля з провідними канальцями;

10 — макронуклеус

Характеристика основних типів найпростіших

Ознака	Тип Саркомастигофори		Тип Інфузорії (інфузорія туфелька)
	Клас Саркодові (амеба протей)	Клас Джгутикові (евглена зелена)
Форма тіла	Мінлива	Стала
Оболонка	Відсутня	Пелікула
Органоїди руху	Псевдоподії	Джгутик	Війки
Наявність ядра	Одне		Два ядра: велике (вегетативне), мале (генеративне)
Специфічні органоїди чи утворення	Є всі звичайні органоїди	Світлочутливе вічко; хроматофори	Трихоцисти, порошиця, скоротливі вакуолі з провідними канальцями
Живлення	Гетеротрофне (фагоцитоз, піноцитоз)	Міксотрофне (травна вакуоля не утворюється)	Гетеротрофне
Дихання	Усією поверхнею тіла
Виділення	Через скоротливу вакуолю		Через скоротливі вакуолі з провідними канальцями
Розмноження	Мітотичний поділ навпіл	Мітотичний поділ клітини вздовж своєї осі	Мітотичний поперечний поділ. Статевий процес — кон’югація

Паразитичні одноклітинні тварини

Паразит	Хазяїн	Хвороба	Місце знаходження паразита	Спосіб зараження
Амеба дизентерійна	Людина	Амебна дизентерія (амебіаз)	Товстий кишечник	Через рот із продуктами харчування або питною водою, забрудненими цистами
Лямблії	Людина, ссавці, амфібії	Лямбліоз	Тонкий кишечник та жовчні протоки печінки
Трихомонада	Людина	Трихомоноз	Статеві органи	Статевим шляхом
Трипонасома	Хребетні тварини	Трипонасомоз («сонна хвороба»)	Кров	Укус мухи цеце
Лейшманія	Людина, собака, плазуни	Шкірний та вісцеральний лейшманіоз	Кров, шкіра	Укус москіта
Малярійний плазмодій	Людина, хребетні тварини	Малярія	Кров	Укус малярійного комара
Балантидій	Безхребетні, хребетні тварини	Балантидіаз	Товстий кишечник	При безпосередньому контакті зі свинями

ЦЕ ЦІКАВО

Найпростіші перетравлюють їжу тривалий час, зокрема амеба — від 12 до 24 годин.

Велетнями серед інфузорій є звичайні мешканці стоячих вод: гарні синьо-голубі інфузорії, трубачі і змієподібні спіростомуми. Вони досягають 1 -2 мм завдовжки, а тому помітні без мікроскопа. Таку саму довжину мають плоскі овальні інфузорії опаліни, які паразитують у клоаці жаби.

Але найбільші найпростішї зустрічаються серед морських черепашкових корененіжок, наприклад батисифон завдовжки 5 см і черепашки викопних нумулітів діаметром | до б см.